Трибуна
Регистрация или вход Регистрация или вход Главная | Анкета | Рекомендовать | Обратная связь | В избранное | Сделать домашней
Трибуна&Новини
Головна
Новини
Новини ОДПІ
Новини спорту
Статті, інтерв’ю
Поліцейська хроніка
Трибуна&Парнас
Творчість
Бібліотеки
З історії Балти, району
З історії ЗМІ
Музеї
Культура
ПОДІЛІТЬСЯ З ДРУЗЯМИ

Культура - У кожній картині має бути своє небо

Меню сайта
Борис Кольцов — людина творча, незвичайна: художник, іконописець, архітектор. Його картини відомі далеко за межами Балтського району та області, виставлялись у Вінниці та Києві, а ікони зберігаються у старообрядницькому храмі Балти. Днями він відзначив своє 80-річчя. З цієї нагоди в Балтському районному краєзнавчому музеї відкрилась виставка картин талановитого художника. В експозиції представлено 85 робіт художника, в їх числі — три ікони. Незважаючи на поважний вік, він сповнений енергії та творчих планів.


Я застала Бориса Онисимовича за незвичною для виставки картин справою: він стояв, нахилившись над мольбертом, щось пояснював юній художниці Олександрі Паращук, одночасно завдаючи кілька мазків пензлем на пейзаж, зображений на її полотні. За ними уважно спостерігала мати Олександри — Наталія Паращук — теж художник і викладач малювання в школі-гімназії №1 ім. Олеся Гончара.

Час був обідній і в залі музею, де були виставлені картини Бориса Онисимовича, майже не було відвідувачів. Олександра Михайлівна Кольцова — кохана дружина і головний помічник — гостинно пригощала присутніх солодким виноградом та ожиною. Поруч на стіні висіли її портрети — дивовижні миті минулого і сьогодення, зафіксовані рукою художника. Їх небагато, але в кожному — піввікова любов до музи, натхненниці та берегині його таланту.

Більшість виставлених на виставці картин — пейзажі. Борис Онисимович пояснює це просто:

Мною завжди керує почуття захоплення перед природою. Вона прекрасна і в грозу, і в сонячний день, в будь-якої пори року .., і вмираюча природа — неповторна. Якщо мені вдається хоча б кілька мазків зробити вдалих, я — щасливий. Адже повторити природу практично неможливо, та й фарб не вистачило б передати всю гаму кольорів.

Його картини сповнені життєвої енергії: живі квіти, жива вода … Вони привертають погляд, зачаровують. У кожного полотна своя історія, якою автор з радістю ділиться, але всякий раз перемикається на інше: йому потрібна не похвала, а критичний погляд з боку. Борис Онисимович впевнений: якщо критикують, значить, картина приваблює, змушує вдивлятися в деталі … Тому не дарма трудився.

Він зізнався, що дуже цінує зауваження звичайних відвідувачів виставки, вважаючи їх найкращими критиками. Уважний і до слів своїх учнів, адже й сам щедро ділиться думкою про їх роботу. При цьому, як вважає: головне, щоб художник розкрився в неповторності своєї творчості.

— Людина взяла в руки пензель і фарби — вона уже художник, — вважає Борис Кольцов. — Інша справа — потрібно відточувати свою майстерність, при цьому, не втрачаючи індивідуальність. Не потрібні нам одні Шишкіни та Коровіни.

Художник поділився своїми враженнями про недавній пленер, організований в Балті:

— Я переконався, що у нас невичерпне джерело творчості. Є чимало молодих, талановитих художників, які, впевнений, залишать свій слід в історії Балтщини. Але як би добре було побачити в нашому музеї твори мого вчителя Михайла Опанасовича Бурі, відомого 50 років тому художника Віталія Зелінського — вони теж були в історії нашого міста … А роботи Семена Івановича Поворознюка, мого класного керівника! У нього були зранені руки, як тільки пензель тримав?! Пішли у небуття …

Мені дуже сподобався пейзаж Наталії Паращук: картина затишно межувала з полотнами Бориса Онисимовича. Він теж зупинився перед нею і зауважив:

— У кожній картині має бути своє небо …

Наталя, яка буквально хвилину тому відстоювала свою точку зору з приводу якихось зауважень художника, несподівано погодилася з ним:

— Небо — стихія, яка ніколи не повторюється. Воно в кожній картині своє, але суть в тому, щоб вловити це і показати … Це дуже складно.

Мені сподобалася фраза Бориса Онисимовича про небо, адже кожен з нас бачить його по-своєму. Головне, щоб воно було мирним.

Людмила Шелих
Разместил: Mila | Дата: 19.08.2015
[ Напечатать статью | Отправить другу ]
Рейтинг статьи

Средняя оценка: 0.00/0Средняя оценка: 0Всего голосов:0

Отлично
Хорошо Нормально Пойдёт Плохо
Смотрите также связанные темы

2017-09-01 21:08:00 - ЗМІ: Порошенко сам купує зброю й передає її армії
2016-03-15 13:24:00 - Балтські ялинки: не в тому місці, не в той час?!
2016-03-10 23:43:00 - Ми чуєм заповіт його священний...
2016-03-10 23:31:00 - Сесія міськради. Зміни на користь громади
2016-03-09 23:11:00 - Побачити Париж і закохатись назавжди...
2016-02-23 00:08:00 - В Балтській школі №2-гімназії безкоштовно навчають англійської мови дошкільнят
2016-02-22 23:17:00 - Підбито підсумки роботи системи цивільного захисту
2016-02-22 23:16:00 - В Балті більше десятка вулиць та провулків змінили свою назву
2016-02-21 19:42:00 - Школам- автономію, дитсадкам - зубну пасту
2016-02-21 18:58:00 - Міський голова готовий захищати інтереси аграріїв на будь-якому рівні
Нет комментариев. Почему бы Вам не оставить свой?
Вы не можете отправить комментарий анонимно, пожалуйста зарегистрируйтесь.

Seo блог,заработок в интернете

EnglishGermanRussianUkrainian
ТРК «ПРИМОР’Я»

Читайте на сайті
Балтянки виграли Чемпіонат України з шашок
Історична довідка щодо будівництва храму Введення Пресвятої Богородиці в м.Балта
ЖДИ МЕНЯ
ЧУДО-КРІСЛО: ВИНАХІД ВОЛОДИМИРА КУЛИКА
РОЗКРИТО ЩЕ ОДНУ ТАЄМНИЦЮ ФАШИСТСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ МАШИНИ
ДАВАЙТЕ – ЯК НІМЦІ!
БАЛТА З ЧИСТОЮ ДУШЕЮ
ЛІТЕРАТУРНА СТОРІНКА
ЗОРЯНА КРИНИЦЯ
ПОЕЗІЯ
ПРОЗА
Главная | Новости | Вопросы и ответы | Учебники | Рекомендовать | Обратная связь
Яндекс цитирования
© 2009 Повне чи часткове використання інформації, розміщеної на сайті, дозволяється лише з посиланням на сайт.