Трибуна
Регистрация или вход Регистрация или вход Главная | Анкета | Рекомендовать | Обратная связь | В избранное | Сделать домашней
Трибуна&Новини
Головна
Новини
Новини ОДПІ
Новини спорту
Статті, інтерв’ю
Поліцейська хроніка
Трибуна&Парнас
Творчість
Бібліотеки
З історії Балти, району
З історії ЗМІ
Музеї
Культура
ПОДІЛІТЬСЯ З ДРУЗЯМИ

З історії ЗМІ - ШКОЛА МОГО РЕДАКТОРСТВА

Меню сайта Кажуть, Батьківщину, дружину і професію треба обирати на все життя. Правда, те саме життя інколи вносить в цю «періодику» свої корективи.

Так щодо професії сталось і зі мною. Починав одразу ж після школи літпрацівником у газеті колишнього Цебриківського району. Та пройшло добрих 14 років, поки відбулось «повернення блудного сина». А між ними — університет, робота перекладачем за кордоном і викладачем англійської мови... І знову починав з нуля — тим же літпрацівником у роздільнянській районній газеті «Вперед», закінчив Київську ВПШ  (відділення журналістики) в 1976 році, був направлений заступником редактора в  балтську «Народну трибуну».
 
Пригадую, як проходив «тест» на комунікабельність, його, здається, успішно витримав у редактора Г.К. Пархоменка і секретаря парторганізації П.С. Халаїма. Григорій Кирилович тут же повідомив, що йому залишилось займати посаду, за якою, він вважав, я й приїхав, ще 2 роки три місяці, кількість днів і навіть годин назвав.
 
А потім витримав і тест на професіоналізм. Пам’ятаю, що перша моя кореспонденція була з колгоспу «Авангард» і називалась досить стандартно: «Головне в роботі з людьми». Покійний П.Ф. Бондар, котрий тоді виконував обов’язки відповідального секретаря, прочитавши матеріал, пішов з ним до Григорія Кириловича, і я почув: «Писати ніби вміє...».
 
То був період піка застою. Коли керівники займались часто не своєю безпосередньою роботою, а просиджували практично безвиїзно в колгоспах уповноваженими. Нам з Петром Созоновичем редактор також сказав щось на зразок того, що йому не до газети, у нього в колгоспі імені Петровського ще 150 гектарів буряків копати, тож, мовляв, займайтесь ділами тут самі. І ми займались. Отоді я й почав проходити ази редакторства, «Народна трибуна» стала для мене, так би мовити, школою  освоєння нової професії, професії керівника. Вже потім, будучи редактором «Народної трибуни», я на собі відчув всю нікчемність уповноважництва.
 
Доходило до абсурду, коли перший секретар питав тебе не за газету, а за колгосп.
 
— Вікторе Олександровичу, їдеш у «Радянську Україну», — казав він часто, — і відповідаєш за справи такою ж мірою, як і голова.
 
Бувало, на нарадах у райкомі почуєш від голови колгоспу і таке: «Семене Гнатовичу, треба, щоб до нас приїхав уповноважений та закрутив діла, ми також не залишимось осторонь, будемо підключатись...».
 
Григорій Кирилович, пройшовши велику школу номенклатурника, з гумором сприймав уповноважництво, я ж ніяк не міг змиритися з такою роллю керівника. Від Г.К. Пархоменка можна було почути: «Оце витягнув колгосп «Правда», а мене одразу на відстаючу «Росію» перекинули... Але якби мені в помічники Андрія Миколайовича Дикусара дали, то я б і «Росію» витягнув».
 
Та не можна сказати, що ми не робили свою роботу. Я з вдячністю згадую наш працелюбний колектив однодумців. Того ж таки свого «бойового» заступника Петра Созоновича Халаїма, котрий, крім усього, відзначався  організаторськими здібностями. Якщо Петро Созонович залишався «на хазяйстві», я був упевнений, що в редакції все нормально. Він не тільки може організувати матеріал, але й тут же з метеоричною швидкістю віддрукувати його; професійно водить автомашину, легко сходиться з людьми, легко знаходить шлях до їх сердець; Михайла Пилиповича Гершковича — мого колегу й по роздільнянській газеті. Якщо Мишко (так ми його по-дружньому називали) брав до рук логарифмічну лінійку, то можна було бути упевненим: Галині Іванівні Баженовій (верстальниці) не доведеться бідкатись із версткою, рядки підраховані точно,

Світлана Борисівна Кондратюк, завідувачка відділу листів, запам’яталась своїми нарисами, зарисовками, зокрема. І сьогодні пам’ятаю її нарис «Вершник на червоному коні» — про заслужену вчительку республіки з Березівки Ж.К. Малиновську (котра потім стала секретарем райкому партії – ред.).
 
Якщо матеріали читала Леніна Григорівна Ільченко, багаторічний коректор газети, великий знавець української мови, можна було не сумніватися, що жодна помилка «не вкрадеться», що матеріали будуть також віддруковані вчасно і т. д.
 
А хіба забудеш «стража фінансів» Людмилу Іванівну Онуфрієнко, котра вишукувала можливості поповнювати наш бідний «бюджет», кур’єра-прибиральницю Ганну Іванівну Антипову, у якої «прокисали» навіть продукти зі вмістом спирту, зате в кабінетах завжди було чисто і затишно.
 
Можна було б ще багато доброго згадати з життя тодішнього нашого колективу. Висловити ж вдячність колегам, з якими починав свою газетярську справу в ролі заступника редактора, а згодом і редактора, хочеться від усієї душі.

Віктор МЕЛЬНИЧЕНКО,
колишній редактор «Народної трибуни», м. Котовськ. (1990 рік)
Разместил: Mila | Дата: 17.02.2010
[ Напечатать статью | Отправить другу ]
Рейтинг статьи

Средняя оценка: 5/1Средняя оценка: 5Всего голосов:1

Отлично
Хорошо Нормально Пойдёт Плохо
Смотрите также связанные темы

2017-09-01 21:08:00 - ЗМІ: Порошенко сам купує зброю й передає її армії
2016-03-15 13:24:00 - Балтські ялинки: не в тому місці, не в той час?!
2016-03-10 23:43:00 - Ми чуєм заповіт його священний...
2016-03-10 23:31:00 - Сесія міськради. Зміни на користь громади
2016-03-09 23:11:00 - Побачити Париж і закохатись назавжди...
2016-02-23 00:08:00 - В Балтській школі №2-гімназії безкоштовно навчають англійської мови дошкільнят
2016-02-22 23:17:00 - Підбито підсумки роботи системи цивільного захисту
2016-02-22 23:16:00 - В Балті більше десятка вулиць та провулків змінили свою назву
2016-02-21 19:42:00 - Школам- автономію, дитсадкам - зубну пасту
2016-02-21 18:58:00 - Міський голова готовий захищати інтереси аграріїв на будь-якому рівні
Нет комментариев. Почему бы Вам не оставить свой?
Вы не можете отправить комментарий анонимно, пожалуйста зарегистрируйтесь.

Seo блог,заработок в интернете

EnglishGermanRussianUkrainian
ТРК «ПРИМОР’Я»

Читайте на сайті
Балтянки виграли Чемпіонат України з шашок
Історична довідка щодо будівництва храму Введення Пресвятої Богородиці в м.Балта
ЖДИ МЕНЯ
ЧУДО-КРІСЛО: ВИНАХІД ВОЛОДИМИРА КУЛИКА
РОЗКРИТО ЩЕ ОДНУ ТАЄМНИЦЮ ФАШИСТСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ МАШИНИ
ДАВАЙТЕ – ЯК НІМЦІ!
БАЛТА З ЧИСТОЮ ДУШЕЮ
ЛІТЕРАТУРНА СТОРІНКА
ЗОРЯНА КРИНИЦЯ
ПОЕЗІЯ
ПРОЗА
Главная | Новости | Вопросы и ответы | Учебники | Рекомендовать | Обратная связь
Яндекс цитирования
© 2009 Повне чи часткове використання інформації, розміщеної на сайті, дозволяється лише з посиланням на сайт.