Трибуна
Регистрация или вход Регистрация или вход Главная | Анкета | Рекомендовать | Обратная связь | В избранное | Сделать домашней
Трибуна&Новини
Головна
Новини
Новини ОДПІ
Новини спорту
Статті, інтерв’ю
Поліцейська хроніка
Трибуна&Парнас
Творчість
Бібліотеки
З історії Балти, району
З історії ЗМІ
Музеї
Культура
ПОДІЛІТЬСЯ З ДРУЗЯМИ

ЗОРЯНА КРИНИЦЯ - ЗОРЯНА КРИНИЦЯ

Літературна сторінка БАЛТА

Наше місто гарне,
Назва його Балта,
То наліво подивися,
То направо – балка.
А по балках розкошують
Гарнії хатинки,
В кожній хаті є порядок,
Злагода й довір’я,
І доглянуті та гарні
Біля хат подвір’я.
На подвір’ях є машини
Та гарнії квіти,
Мабуть, стало на Вкраїні
Неважко вже жити,
Бо Вкраїна розквітає,
З нею разом люди.
Вірю: незабаром Україна
Виб’ється у люди.

М.ГРАНОВСЬКИЙ.
м. Балта.


Сторінка "Зоряна криниця" в номерах газети:

№12 2011 р.
№20 2011 р.
№43 2011 р.



МОЛИТВА

Господе Боже наш
Спасибі тобі за цей світ.
Господе Боже наш,
Спасибі тобі за сонце і небо.
Господе Боже наш
Спасибі тобі за хліб насущний.
Господе Боже наш
Спасибі тобі
За врожайну погоду.
Господе Боже наш
Спасибі тобі за сон милий
І вранішнє прозріння.
Господе Боже наш
Спасибі тобі за руки незримі,
Що у горі підтримують нас.
Господе Боже наш
Спасибі тобі за радість,
Яку нам шлеш.
Господе Боже наш
Вічну славу тобі співаємо -
Всі, хто ходить, плаває,
Повзає і літає
На цій грішній, святій Землі.
Поля широкії пшеничні,
Луки роздольнії квітучі,
Як хочеться довго дивитись на вас,
Як хочеться голосно крикнути
На всю Україну:
«Ми хочемо жити,
Як люди у світі живуть,
Ми хочемо злидні оті побороти,
Що з прадіда-діда
Ведуться у нас.
Ми хочемо правди,
Свободи і миру.
О, сили небесні,
Не кидайте нас!»

Віра ТОМІН.

с. Гольма.




С чего начать?
С начала иль с конца?
Конец неведом.
Где искать начало?..
Ворвался в мир,
беспомощно крича.
А может,
прошлое во мне кричало?
Я с этим криком
вырвался в эфир,
Досель неведомый,
а может, позабытый.
Лиш пуповина связывала мир,
Но взмах руки –
и путь назад закрытый.
И снова надо выучиться, знать
Язык, походку, способы питанья,
Пытаться в этой жизни
кем-то стать
И снова думать:
в чем же смысл созданья?
Чувствами играя на бумаге,
С кончика пера роняя слёзы,
Истеричным хохотом на шпаге
Проходить сквозь все
метаморфозы…
Все возможно,
нет предела слову,
Рифмы нить сплетя из паутины,
Закружить,
затягивать в свой омут
Мир уставший,
сбросив все личины.
Вырваться на чистое теченье,
Дальше плыть,
искать свой светлый берег,
Продолжать писать
стихотворенья,
Верить тем,
кто чувствам этим верит.

Віталій АГЕЄВ.
м. Балта.






Дивлюсь своєй двоякой жизни:
Стара, а молодость зовет,
Порой дождинкой снова брызнет,
Лихую песню запоет.
Я благодарна за возвраты
Любви, горения, мечты,
И неизбежные закаты
Так упоительно чисты.


* * *

Весь день светило сонце,
"Кусало" всех подряд,
В вечернее оконце
Тривожно стукнул град.
Вдруг зелень побелела
От града и грозы,
И листя облетели
У сломанной лозы.


* * *

Тебе совсем невмоготу – молчи,
Зови смиренье, чистоту
И "Отче наш"шепчи.
Тебя поносят и хулят – молчи.
К Всевышнему направь свой взгляд
И "Отче наш" шепчи.
Бог милостив, лиш уповай,
Но все равно - молчи.
Душою милость ожидай
И "Отче наш" шепчи.

Світлана ПОЛЬСЬКА.
м. Балта.







«ПОДАРУЙ МЕНІ МАМУ»

Подаруй мені маму, прохаю, -
Молить хлопчик в притулку тайком, -
Тільки ту, що роками я знаю,
І з косинкою, що з голубком.
В неї очі бездонні і сині,
Немов барви – безхмарні, ясні.
Пам’ятаю ночами і нині
Стан її, як тепер, навесні.
Вона, руки простягши, сміється
І цілує так ніжно в лице
За гойдалкою, що ворухнеться,
І до сина ніжно прильне.
Пам’ятаю обличчя. Засмагле
Від утоми, від праці й думок.
Відкидала погане, негарне
І давала мені творожок.
Зникла мати моя на світанку,
Лише чув я її голосок,
А коли я прокинувся зранку,
То побачив записки шматок:
«Будь здоровий, мій сину коханий,
Я тікаю в життя гомінке,
Залишаю тебе біля тину,
Заміж йду, у життя копітке».
Так з тих пір дні шляхами торую
Та шукаю я мамин платок,
Силоміць я пам’ять жерную,
Щоб погладить її завиток.
«Подаруй мені маму, вмовляю», –
Знову просить чийсь голосок.
Моє серце те слово стискає,
Наче мій то голосить синок.

Олексій МЕЛЬНИК.
м. Балта.





Приют бы где найти отдохновенный,
Усталость сбросив, накрепко уснуть,
А поутру с зарей проникновенной
Вдыхать росу, залечивая грудь.
И став опять смешливой, быстроокой,
Озорничать красивой головой,
И под закат, израненный осокой,
Коня, обняв, вести на водопой.
Давным-давно я не была на воле,
Все по задворкам, сорною межой;
Не лебеда ласкает ноги голы –
Судьба-злодейка бьет сырой вожжой.
Я вытру слёзы, пусть никто не знает,
Как мне дается жизни каждый миг.
Колоколами родина играет,
Пойду к ее рассветам напрямик.

Галина БОЖИДАЙ.
м. Балта.







СТРІЛЕЦЬ

В магазині покупець
Говорить продавцеві:
- Я купив у вас стілець
Лише за умови,
Що він довго простоїть
У нашому домі,
А він взяв і розвалився,
Як літак на аеродромі.
Продавець відповідає:
- Що? Не може бути!
Якби на нього не сідати,
Він міг би довго простояти.

Тетяна ЗАБОЛОТНА.
с.Ухожани.





СОНЕЧКО

Засліпило дуже очі
Оранжеве сонечко,
Сіло у будиночку
Й дивиться в віконечко.

Все почервоніло,
Розпустило коси.
І назвали сонечко
Золотоволосим.

Вікторія Хомутовська.
с. Чернече.






Я НЕ ЛИСТ, ПО ОСЕНИ ОПАВШИЙ…

Я не лист, по осени опавший,
Не сгорел в утробе рыжего огня.
К извещенью –
Без вести пропавший –
Только не причисли,
Милая, меня.
Жизни ветвь
Мой лист не отряхнула,
В неживой окрас его –

С пеньем – облачив.
Только бы слезами
Ты не захлебнулась,
С рук казенных извещенье получив.
Только б твои кудри,
Пышные обильно,
Лунный пепел этой ночью не покрыл.
Мне ещё родишь ты дочь и сына.
Ведь в разлуке долгой
Я тобой лишь жил.

Я не лист, по осени опавший.
Не сгорел в утробе рыжего огня,
Пусть у края пропасти стоявший…
Вера и Любовь спасли меня.

Ростислав ОВЕН.
м. Санкт-Петербург – м. Балта.




ОСІНЬ

Ось і все, минуло літо.
Дощі холодні за вікном.
І осінь вже фарбує листя
Неначе золотим пером.
Не чуть пташок уже в гаю,
Не лине їх чарівний спів,
І журавлиний ключ останній
Високо в небі пролетів.
Летять вони, летять, курличуть,
Летять далеко, в теплий край,
І в голосах їх ніби чути:
"Спасибі, літо, прощавай".
Вітри холоднії подують,
Настане місяць листопад.
І до весни чекати будем,
Коли птахи повернуться назад.
Ось так міняє весну літо,
За літом осінь настає.
Зима морозами лютує,
Та все ж весна іще прийде.

* * *

Люблю весняну я травневу пору,
Коли сади цвітуть, шумлять гаї,
І тільки чути, як кує зозуля,
В саду співають солов’ї.
Проснешся вранці, до схід сонця,
Під цей чарівний, дивний спів,
І мимоволі вже здається,
Неначе в рай ти прилетів.

Богдан МИХАЙЛОВ.
м. Балта.




Прекрасно о любви
Щебечет соловей.
О нашей же любви
Чирикнет воробей.
Мы встретились не там,
Где соловьи поют,
А там, где воробьи
Из лужиц воду пьют.
Романтика проста
Меж уличных домов:
Асфальт, щебёнка, грязь
И… стаи воробьев.
Ты, помню, быстро шел,
Не замечая лиц,
Но взгляд остановил
При виде этих птиц.
«Как странно и смешно»,-
Тогда шепнула я.
Влюбилась в тот же миг
В тебя и... в воробья.
Потом мы долго шли,
Не отрывая глаз
От юрких воробьев,
Что знали больше нас...
И продолженье єсть
В истории любви —
Чирикают о ней
Повсюду воробьи.

Наталя СТУПАК.
м. Балта.





Где ветер осоку колышет,
Гляжу спокойно на закат,
И кажется, я четко слышу,
Как листья с речкой говорят.

И кажется, что различу я,
Но только понять не могу,
Что шепчет в прохладу речную
Трава на другом берегу.

Олександр Скрипник,
м. Балта.






Радость и грусть.
По утрам заиграет память...
Жизнь, отпетляв,
Растворится в дали голубой.
Я не боюсь,
Что однажды меня не станет…
Нет… Я боюсь,
Что не станет
Рядом с тобой.

Олена Бабенкова.
м. Балта.





КАК ЖАЛЬ…

Как жаль…
Не ценят люди, что имеют.

Как жаль…Не видят мир, себя вокруг.
Как жаль…
Страдающих не пожалеют.
Как жаль…
Не ценят близьких узкий круг.

Софія ЛИТВИН.
м. Балта.





"ДІДОВА НАУКА"

От приїхав синок Федір до рідної хати,
Вже закінчив інститут. Став розповідати,
Як він їздив за кордон, розуму набрався,
Що робив він все, що міг, як і обіцявся.
І в село приїхав рідне землю обробляти
Та в колгоспі, як годиться, врожаї підняти.
Дід Панас сказав онуку: «Ти розумний йолоп,
І за що я (як коваль) держав в руках молот?
Поки ти служив і вчився, за кордони шлявся,
То від нашого колгоспу мотузок зостався.
Ні корівників, загонів, нема навіть тину,
Обікрали банделюги колгосп, як дитину.
Діти їхні, Федю, знай, за кордоном вчені,
Так ганяють на машинах, наче навіжені.
Не дай Боже привселюдно та щось їм сказати –
Не побачиш ранком світу, ще й рідної хати.
І в тяжкі воєнні роки цього не бувало,
Ще зосталось в нас забрати цибулю і сало.
А на наших на городах огірки не родять,
Тільки хмари понад ними кислотнії ходять.
Комерсанти як загнули у три шкури ціни –
Хоч кидайся ти під трактор, краще в домовину.
Слава Богу, ще Шевченко не впав з п’єдесталу,
Не дорожчає цибуля на базарі й сало.
От сиди ти, внучку, й жди із моря погоди
Та пам’ятай, Федю: ти козацького роду».

Володимир ПАЛЯНИЦЯ.
м. Балта.
Разместил: Mila | Дата: 04.08.2010
[ Напечатать статью | Отправить другу ]
Рейтинг статьи

Средняя оценка: 0.00/0Средняя оценка: 0Всего голосов:0

Отлично
Хорошо Нормально Пойдёт Плохо
Смотрите также связанные темы

2011-12-25 11:37:00 - ПАМ’ЯТЬ ПРО КОЛЕГУ
2010-08-04 19:02:00 - Людмила ШЕЛИХ
2010-08-04 19:00:00 - Петро ЦАЛЮК
2010-08-04 18:58:00 - Віктор СКОКОВ
2010-08-04 18:56:00 - Андрій РИБАК
2010-08-04 18:53:00 - Валентина ПОПОВА
2010-08-04 18:51:00 - Анатолій ПІЩАНСЬКИЙ
2010-08-04 18:48:00 - Вікторія ПАНЧИШЕНА
2010-08-04 17:37:00 - Олексій МЕЛЬНИК
2010-08-04 17:31:00 - Зінаїда КУШНІР
Нет комментариев. Почему бы Вам не оставить свой?
Вы не можете отправить комментарий анонимно, пожалуйста зарегистрируйтесь.

Seo блог,заработок в интернете

EnglishGermanRussianUkrainian
ТРК «ПРИМОР’Я»

Читайте на сайті
Балтянки виграли Чемпіонат України з шашок
Історична довідка щодо будівництва храму Введення Пресвятої Богородиці в м.Балта
ЖДИ МЕНЯ
ЧУДО-КРІСЛО: ВИНАХІД ВОЛОДИМИРА КУЛИКА
РОЗКРИТО ЩЕ ОДНУ ТАЄМНИЦЮ ФАШИСТСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ МАШИНИ
ДАВАЙТЕ – ЯК НІМЦІ!
БАЛТА З ЧИСТОЮ ДУШЕЮ
ЛІТЕРАТУРНА СТОРІНКА
ЗОРЯНА КРИНИЦЯ
ПОЕЗІЯ
ПРОЗА
Главная | Новости | Вопросы и ответы | Учебники | Рекомендовать | Обратная связь
Яндекс цитирования
© 2009 Повне чи часткове використання інформації, розміщеної на сайті, дозволяється лише з посиланням на сайт.